Кафедра суспільних дисциплін є випусковою кафедрою у структурі гуманітарного факультету Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії. Науково-педагогічні працівники кафедри реалізують дві освітньо-професійні програми “Середня освіта (Історія та громадянська освіта)”: за бакалаврським та магістерським рівнями вищої освіти.
Наукова проблема кафедри: формування професійної компетентності майбутнього вчителя історії та громадянської освіти / викладача закладу фахової передвищої, вищої освіти. На кафедрі працює методичний семінар із зазначеної теми. На його засіданнях обговорюються актуальні проблеми вивчення історії, громадянської освіти та суспільствознавчих дисциплін на сучасному етапі, зокрема «Російсько-українське протистояння від доби середньовіччя до сучасності», «Переосмислення історичного минулого України в сучасних реаліях», «Зв’язок наукових історичних досліджень із практикою роботи вчителя історії у ЗЗСО», «Дослідження Василя Якубовського «Болохівська земля ХІІ–ХІІІ ст.: історія, матеріальна культура, економіка» як джерело вивчення теми Русь-Україна (у другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст.) в ЗЗСО на уроках історії України в 7 класі», «Дослідницький проєкт кафедри суспільних дисциплін Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії: ІСТОРИКО-ПРАВОВИЙ ВИМІР політичних репресій на Хмельниччині (1920–1950-ті рр.) за матеріалами архівно-слідчих справ бібліотечних фондів та архівних зібрань Хмельницької області як джерело вивчення сталінської політики «Великого терору» на уроках історії України та краєзнавства в ЗЗСО», «Використання методу “Task based learning” на заняттях з історії в закладах вищої освіти»; «Історико-краєзнавча діяльність у закладах загальної середньої освіти: проблеми і перспективи»; «Нові підручники з історії НУШ: подолання радянсько-російських ідеологічних наративів»; «Використання цифрових ресурсів у викладанні історичних дисциплін: можливості та виклики»; «Використання методу археологічної розвідки під час археологічної практики, «Музейний та архівний складник в процесі підготовки вчителя історії та громадянської освіти у Хмельницькій гуманітарно-педагогічній академії» та ін.
Майбутні вчителі історії та громадянської освіти на ознайомчому занятті з Археології України який проводить завідувач навчальної лабораторії археології та музеєзнавства, кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри суспільних дисциплін Сергій СЕМЕНЧУК.
On December 17, 2025, an international webinar «The History of the Podolia Eyalet 1672 to 1699: Historiographical and Source Studies Aspects» was held. The event was organized due to support of Rector of Khmelnytskyi Humanitarian-Pedagogical Academy Inna Shorobura, Vice-Rector for International Relations Mariia Vornyk, and the Head of International Relations Department Diana Zemlianko. The webinar brought together faculty members from Social Disciplines Department and students majoring in Secondary Education (History and Civic Education) at Khmelnytskyi Humanitarian-Pedagogical Academy (KHPA), along with international partners – the faculty of @Harran University (Turkey).
Volodymyr Ostrovyi, the Head of Social Disciplines Department and the Associate Professor (PhD in History), started the webinar with an introductory report on the importance of Ukrainian-Turkish cooperation. He expressed his wishes for the productive meeting and long-term future cooperation.
Anna Humeniuk, the Associate Professor (PhD in Philosophy), revealed «The intertextuality of history as a way to understanding shared cultures». Her report explored the anthropological bases of modern history and analyzed historical processes through intertextual context.
Liudmyla Levandovska, the Associate Professor (PhD in History), provided a historiographical and source analysis focusing on Eastern European and Western scholars who researched the Ottoman presence in Podolia (1672–1699). She highlighted the scholarly legacy of Dariusz Kołodziejczyk, who developed a comprehensive model for studying the eyalet based on Ottoman defters, revealing the structure of sanjaks, taxes, and settlements.
Maksym Bochulia (Bachelor’s student) made a review of the Podolia Eyalet in Ukrainian historiography. He identified five key research trends, ranging from the interwar period to the present. He detailed the contributions of national historians M. Hrushevsky and I. Krypiakevych, as well as modern scholars like V. Smoliy, V. Stepankov, O. Hurzhiy, Yu. Mytsyk, and T. Chukhlib. Maksym has also analyzed military history regarding the defense of the Kamianets fortress and the research of S. Trubchaninov and M. Krykun on administrative structures. The student highlighted social and economical aspects, demonstrating the interaction between Ottoman regulations and local practices. Furthermore, the speaker emphasized the importance of cartographic sources for analyzing the boundaries and territorial dynamics of the eyalet. The use of ancient maps and modern historical reconstructions allowed the presenter to demonstrate visually the spatial organization of Ottoman authority and the geopolitical significance of Podolia within the Ottoman Porte.
Roman Mazur (Master’s student) presented an analysis of three research vectors: cultural-religious, archaeological, and local history. He revealed the works of F. Turanly, O. Halenko, and O. Plamenytska regarding intercultural communication and religious tolerance. He also referenced archaeological studies by P. Nechytailo, D. Vashchuk, and I. Starenkyi, which provide material evidence of urban changes in Kamianets-Podilskyi during the Ottoman era.
Microhistorical studies, represented by the works of V. Stepankov, V. Sobchuk, and others, reconstruct the daily lives of residents and the local activities of the Ottoman authorities. The researches of these scholars provide a personalized dimension to the history of Podolia, comprehensively recreating the mechanisms of provincial administration.
The faculty of Harran University actively participated in the discussion, inquiring about the primary source base and the integration of Ottoman history into the current curriculum. Turkish colleagues offered to expand the research base using materials from Turkish archives. As a result, several areas of future cooperation were distinguished, including: a series of guest lectures, partnership webinars on the history of the Podolia Eyalet and related topics, improvements in educational content and teaching technologies.
The interaction between Social Disciplines Department of KHPA and international partners has laid a solid foundation for further intercultural dialogue and the analysis of shared historical heritage.
17 грудня 2025 року відбувся міжнародний вебінар на тему: «The history of the Podolia Eyalet 1672 to 1699: Historiographical and Source studies aspects». Вебінар об’єднав викладачів кафедри суспільних дисциплін, студентів Спеціальності 014.03 Середня освіта (Історія та громадянська освіта) Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії та іноземних партнерів, зокрема професорсько-викладацький склад @Harran University (Туреччина).
З привітанням та вступною доповіддю про важливість українсько-турецької співпраці в галузі історії та громадянської освіти виступив в.о. завідувача кафедри суспільних дисциплін, доцент, кандидат історичних наук Володимир Островий який побажав плідної зустрічі та подальшого співробітництва.
Доцентка кафедри суспільних дисциплін, кандидат філософських наук Анна Гуменюк виступила з доповіддю «The intertextuality of history as a way to understanding shared cultures». У доповіді розкрито питання антропологізації сучасної історії та проаналізовано історичні процеси в інтертекстуальному вимірі.
Виступ доцентки кафедри суспільних дисциплін, кандидата історичних наук Людмили Левандовської був присвячений історіографічному та джерелознавчому аналізу переважно праць східноєвропейських та західних дослідників, які висвітлювали османську присутність на Поділлі у 1672–1699 рр. Головну увагу приділено науково-теоретичній спадщині Д. Колодзєйчика, який створив повну модель вивчення еялету на основі османських дефтерів. Як наслідок, виявлено структуру санджаків, податків, поселень. Доведено, що еялет функціонував як нормальна османська провінція.
Студент спеціальності 014.03 Середня освіта (Історія та громадянська освіта) першого (бакалаврського) рівня вищої освіти. Максим Бочуля представив ґрунтовну оглядову доповідь про Подільський еялет в українській історіографії, виділивши п’ять ключових напрямків досліджень, що сформувалися від міжвоєнного періоду до сьогодення. Він детально охарактеризував внесок фундаторів національної історичної науки М. Грушевського та І. Крип’якевича, які заклали підвалини вивчення османського панування, а також проаналізував сучасні праці В. Смолія, В. Степанкова, О. Гуржія, Ю. Мицика, Т. Чухліба у сфері політичної історії та дипломатії. Максим зосередився на військово-історичному векторі, висвітливши дослідження, що присвячені обороні Кам’янецької фортеці та чисельності її гарнізону. Окремо він проаналізував розвідки С. Трубчанінова і М. Крикуна щодо адміністративної структури провінції. Студент висвітлив соціально-економічні аспекти, що демонструє взаємодію османських порядків із місцевим досвідом. Окремо доповідач наголосив на важливості картографічних джерел для аналізу меж та територіальної динаміки еялету. Використання давніх мап та сучасних історичних реконструкцій дозволило доповідачу наочно продемонструвати просторову організацію османської влади та геополітичне значення Поділля у складі Порти.
Здобувач другого (магістерського) рівня вищої освіти Роман Мазур представив аналіз трьох ключових векторів дослідження Подільського еялету, що охоплюють культурно-релігійні, археологічні та локально-історичні аспекти української історіографії. Перший напрямок репрезентований Ф. Туранли, О. Галенком, О. Пламеницькою та їхніми колегами, фокусується на міжкультурній комунікації, конфесійній толерантності та трансформації ідентичностей у просторі активного діалогу між різними традиціями. Археологічний напрямок був представлений дослідженнями: П. Нечитайла, Д. Ващука та І. Старенького що забезпечили базу речових доказів змін у міському устрої Кам’янця-Подільського османської доби. Мікроісторичні студії представлені: В. Степанковим, В. Собчуком та ін. відтворюють побут мешканців і локальну діяльність османської влади. Дослідження цих вчених надають історії Поділля персоналізованого виміру, комплексно відтворюючи механізми управління провінцією.
Професорсько-викладацький склад університету Харран активно долучився до обговорення висвітлених питань, зокрема, колеги поцікавились джерельною базою досліджень та наявністю освітніх компонентів, що висвітлюють історію Османської імперії в рамках освітньої програми. Іноземні колеги запропонували поглибити джерельну базу матеріалами з архівів Туреччини. Було погоджено напрями співпраці з кафедрою суспільних дисциплін, зокрема організацію серії гостьових лекцій та вебінарів з історії Подільського еялету і не тільки, що відкриває простір для подальших наукових досліджень, вдосконалення змісту, методів, технологій навчання.
Взаємодія викладачів кафедри суспільних дисциплін, студентів спеціальності 014.03 Середня освіта (Історія та громадянська освіта) ХГПА з іноземними партнерами заклала міцний фундамент для подальшого міжкультурного діалогу та аналізу спільної історичної спадщини.
VIІ науково-практичний семінар«КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ВИМІР ШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ»
13 листопада 2025 р. кафедра суспільних дисциплін взяла участь у VIІ науково-практичному семінарі «КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ВИМІР ШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ». Роботу секції «ІСТОРІЯ ТА ГРОМАДЯНСЬКА ОСВІТА» організував в.о. завідувача кафедри, кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри суспільних дисциплін Володимир ОСТРОВИЙ. В роботі семінару взяли участь також студенти І–ІІІ курсів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти та І курсу другого (магістерського) рівня вищої освіти спеціальності А4.03 Середня освіта (Історія та громадянська освіта).
В процесі роботи секції з доповідями виступили:
КЕНЦ Галина Іванівна, методистка науково-методичного центру професійного розвитку педагогів та керівників закладів загальної середньої освіти Хмельницького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені Анатолія Назаренка, м. Хмельницький, тема доповіді:
«Розбудовувуємо компетентнісну парадигму освіти: виклики і рішення Громадянської та історичної освітньої галузі на циклі базового предметного навчання»
КУНДЕЛЬСЬКИЙ Валерій Васильович, кандидат історичних наук, вчитель-методист історії Комунального закладу загальної середньої освіти «Ліцей № 3 імені Артема Мазура Хмельницької міської ради», м. Хмельницький, тема доповіді:
«Прорадянські міфи при викладанні історії в вищій та середній освіті: вибраний аналіз»
КАМІНСЬКА Наталія Іванівна, головний спеціаліст відділу позашкільної освіти та виховної роботи Департаменту освіти та науки Хмельницької міської ради, м. Хмельницький, тема доповіді:
«Хмельницькознавство в контексті НУШ: основні аспекти розробки курсу за вибором»
БОЧУЛЯ Максим Ігорович, студент гуманітарного факультету, групи І–31б, Спеціальності 014.03 Середня освіта (Історія та громадянська освіта), голова студентського наукового товариства Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії, член Національної спілки краєзнавців України, м. Хмельницький, тема доповіді:
«Застосування QR-кодів для реалізації діяльнісного підходу під час вивчення курсу «Хмельницькознавство» у 8 класі»
КУЙДАН Тетяна Юріївна, учитель історії, Комунального закладу середньої освіти «Гімназія № 22 імені Олега Ольжича Хмельницької міської ради», м. Хмельницький, тема доповіді:
«Штучний інтелект як інструмент творчості вчителя історії»
До засідання семінару на платформі Zoom долучилися вчитель історії та громадянської освіти БУЛДАКОВА Людмила Петрівна, ліцей № 10, м. Кам’янець-Подільський, вчитель історії та правознавства КОНУСЬ Тетяна Сергіївна, гімназія № 3, м. Красилів.
В ході роботи семінару учасники обмінювалися практичним досвідом, надавали пропозиції, брали участь у дискусії.
Також учасники зібрання обговорили проєкт та освітньо-професійну програму першого (бакалаврського) рівня вищої освіти Середня освіта (Історія та громадянська освіта). Зокрема, учасники семінару, а також стейкхолдери взяли участь у моніторингу щодо оцінювання якості освітньої програми. В цілому захід пройшов у дружній атмосфері. Сподіваємося на подальшу співпрацю та взаємопідтримку усіх учасників, а також дотичних до освітньої програми спеціальності.
