Науковий відділ

Наукова робота

КЕРІВНИЦТВО НАУКОВОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ В АКАДЕМІЇ ЗДІЙСНЮЮТЬ:

ГАЛУС ОЛЕКСАНДР МАР’ЯНОВИЧ
проректор з наукової роботи,
доктор педагогічних наук, професор


КРИЩУК БОГДАН СТЕПАНОВИЧ
начальник наукового відділу,
кандидат педагогічних наук, професор


СУХОВІРСЬКИЙ ОЛЕГ ВАСИЛЬОВИЧ
методист наукового відділу,
кандидат педагогічних наук, доцент


НІКІТОВА ІННА ІВАНІВНА
завідувач аспірантури та докторантури
кандидат філологічних наук, доцент


КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ХМЕЛЬНИЦЬКІЙ ГУМАНІТАРНО-ПЕДАГОГІЧНІЙ АКАДЕМІЇ

Фундаментальне оновлення національної системи освіти передбачає новий рівень інтеграції науки і педагогічної освіти. Культура третього тисячоліття – інформаційна, тому для педагогів повинні бути невід’ємними рисами аналітичний склад розуму, співіснуючий з розвитком «синтетичної здатності судження» (І.Кант), здатність до абстрагування, конкретність мислительних методів, які дозволяють побачити процес у всіх взаємозв’язках і розвитку. Необхідно, щоб кожен педагог став науковцем, дослідником, вмів постійно навчатися, керувався в своїй діяльності здатністю продукувати нові ідеї, гіпотези, знаходити диференційовані способи вирішення проблем, проявляв винахідливість, самостійно створював нові образи, що реалізуються в педагогічних технологіях.
Мета наукової роботи – формування методологічної культури педагога; створення умов для становлення його як інноваційної людини.

Завдання наукової роботи в академії полягають у:

– формуванні дивергентності та ризоматичності мислення, тобто здатності мати декілька підходів до вирішення завдання, бачити проблеми педагогічного процесу з різних точок зору;
– підготовці до інтелектуальної активності, тобто вміння продовжувати мислити за межами заданих ситуацій, думати, розмірковувати навіть тоді, коли це нічим не стимулюється, вміння археологізувати знання;
– виробленні здатності до інноваційного мислення, тобто продукувати думки, що відрізняються від загальноприйнятих;
– ствердженні підходів до педагогічних проблем через подоланню стереотипів, що пов’язано із загальнокультурним контекстом існування і конкретного знання, і власної життєвої позиції;
– забезпеченні світоглядної мобільності як спроможності до зміни світосприйняття за умов соціокультурних трансформацій;
– розвитку творчості як архетипу життєдіяльності педагога, включаючи професійну.

Основні принципи наукової роботи:

– системність, що забезпечується чіткою ієрархією етапів наукової роботи в академії, узгодженням завдань на кожному з них, наступністю, що випливає із ступеневості закладу;
– людиновимірність, що передбачає пріоритетність особистості як самоцілі;
– світоглядний плюралізм, що досягається через узгодження різних наукових позицій у визначення проблем педагогічного процесу;
– соціальна спрямованість, що виявляється в орієнтації на певні соціальні зміни в освіті та суспільстві;
– єдність теорії і практики як обов’язкова умова наукової діяльності і канон класичної епістемології;
– міждисциплінарність, що означає конкретну цілісність в дослідженні педагогічного процесу на перетинах різних дисциплін з метою подолання вузькоспрямованої дисциплінарності.

Загальними напрямами реалізації концепції наукової роботи є:

– організація підготовки кадрів вищої кваліфікації через аспірантуру і докторантуру;
– функціонування наукових структурних підрозділів, регіональних лабораторій;
– розвиток наукових зв’язків, співпраця з провідними ЗВО і науково-дослідними установами України та інших країн світу відповідно до укладених договорів про співробітництво для розв’язанню актуальних освітніх проблем, впровадження результатів наукових досліджень у практику;
– проведення та участь у наукових конференціях;
– проведення широкого обговорення наукових проблем на кафедральних методологічних семінарах;
– діяльність студентського наукового товариства відповідно до статуту;
– узгодження змісту освіти, навчальних планів та програм існуючих дисциплін гуманітарного циклу з науковими розробками викладачів;
– вивчення студентами предмету «Основи наукових досліджень»;
– координація роботи з виконання дипломних та магістерських досліджень студентів та магістрантів;
– створення підручників, посібників, монографій, довідників, написання статей, наукових проєктів, їх редагування та рецензування.


НАУКОВО-ДОСЛІДНІ ЛАБОРАТОРІЇ

Регіональна лабораторія професійної ступеневої підготовки педагогів початкової ланки освіти
Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України

Завідувач лабораторії –
Шоробура Інна Михайлівна,
доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України

Загальні відомості про лабораторію

Регіональна лабораторія професійної ступеневої підготовки педагогів початкової ланки освіти
Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України

Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія – педагогічний ЗВО, один з перших в Україні перейшов на ступеневу підготовку вчителів початкової ланки освіти. Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія – ЗВО, де здійснюється підготовка фахівців за освітніми рівнями («фаховий молодший бакалавр» – «бакалавр» – «магістр» зі спеціальностей А 2 Дошкільна освіта, А 3 Початкова освіта. Унікальність створеного феномена потребує всебічного вивчення, узагальнення і поширення набутого досвіду.
Визначена комплексна наукова тема регіональної лабораторії: «Методологічні та організаційно-педагогічні засади професійної ступеневої підготовки педагогів початкової ланки освіти».
Метою регіональної лабораторії є пошук закономірностей, змісту, форм, методів організації освітнього процесу та створення навчально-методичного комплексу за умов ступеневої підготовки фахівців початкової ланки освіти.
Відповідно до поставленої мети визначено завдання наукової діяльності регіональної лабораторії:

  1. Удосконалення змісту, форм і методів професійної підготовки педагогів початкової ланки освіти.
  2. Забезпечення інтеграції освітнього процесу в академії з діяльністю закладів загальної середньої освіти, дошкільних і позашкільних закладів освіти, з роботою досвідчених педагогів-практиків.
  3. Розробка програм та методичних рекомендацій щодо удосконалення діяльності вчителя початкової школи, вихователя дітей дошкільного віку, поліпшення музично-естетичної освіти та виховання учнівської молоді.
  4. Створення навчально-методичного комплексу (навчальні, робочі програми, плани практичних, семінарських, лабораторних занять, підручники, посібники, рекомендації, розробки тощо) з метою здійснення успішної ступеневої підготовки педагогів початкової ланки освіти.
  5. Наукове обґрунтування та розробка змісту і методів магістерської підготовки керівника закладу загальної середньої освіти на базі повної вищої освіти вчителя початкової школи, вихователя дітей дошкільного віку, вчителя музики, етики та естетики.
  6. Реалізація планів підвищення професійного та наукового рівня викладацького складу кафедр академії.
  7. Вивчення позитивного вітчизняного та зарубіжного досвіду, що дасть можливість враховувати кращі здобутки, уникати помилок та недоречностей у підготовці фахових молодших бакалаврів, бакалаврів і магістрів гуманітарно-педагогічного профілю.
  8. Розвиток науково-пошукової творчості студентів, магістрантів, залучення їх до наукової роботи кафедр.

Основними напрямами науково-дослідницької діяльності регіональної лабораторії є: а) організаційний (розробка організаційно-управлінської структури академії, аналіз особливостей ступеневої підготовки педагогів початкової ланки освіти); б) педагогічний (пошуки шляхів підвищення професійної компетентності професорсько-викладацького складу академії з проблем ступеневої підготовки); в) навчально-методичний (розробка навчально-методичного комплексу ступеневої підготовки педагогів початкової ланки освіти; наукове керівництво дипломними роботами студентів, магістрантів, кандидатськими і докторськими дисертаціями аспірантів, докторантів і здобувачів; проведення науково-практичних конференцій, семінарів, практикумів тощо).


Регіональна лабораторія соціально-педагогічних проблем адаптації студентів до навчання
в умовах ступеневої підготовки у педагогічному закладі вищої освіти
ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» НАПН України

Завідувач лабораторії –
Галус Олександр Мар’янович,
доктор педагогічних наук, професор

Загальні відомості про лабораторію

Регіональна лабораторія соціально-педагогічних проблем адаптації студентів
до навчання в умовах ступеневої підготовки у педагогічному закладі вищої освіти
ДВЗО «Університет менеджменту освіти» НАПН України

Актуальною проблемою регіональної лабораторії є наукове дослідження соціально-педагогічних проблем адаптації студентів до навчання, під якою розуміють процес набуття ними професійних знань, умінь і навичок, цінностей та професійного досвіду, що в кінцевому результаті дозволить успішно виконувати функціональні обов’язки, пов’язані з майбутньою професією. У діяльності регіональної лабораторії беруть участь викладачі, студенти, магістранти. Важливим аспектом у цьому контексті є забезпечення ефективного педагогічного управління адаптацією майбутніх педагогів у ЗВО.
Метою діяльності лабораторії є здійснення науково-прикладних досліджень із соціально-педагогічних проблем адаптації студентів до навчання в умовах їх ступеневої підготовки у педагогічному ЗВО та розробка науково-методичних рекомендацій (монографій, статей, підручників, посібників тощо) з даної проблематики.
Відповідно до поставленої мети визначено завдання діяльності регіональної лабораторії як структурного науково-методичного підрозділу академії:

  1. Вивчення стану адаптації студентів до навчання на освітніх рівнях шляхом використання розробленої методики дослідження.
  2. Опрацювання джерельної бази (науково-теоретичної, психолого-педагогічної, соціологічної літератури), вивчення вітчизняного та зарубіжного досвіду роботи педагогічних ЗВО з проблем адаптації студентів до навчання.
  3. Створення комп’ютерного банку даних з проблем адаптації.
  4. Теоретичне обґрунтування, розробка та експериментальна перевірка методики дослідження даної проблеми. Оформлення результатів.
  5. Проведення науково-практичних конференцій, семінарів, круглих столів, практикумів з соціально-педагогічних проблем адаптації студентів.
  6. Залучення викладачів академії до написання наукових робіт (дисертацій, монографій, посібників, підручників), студентів, магістрантів – до написання курсових, дипломних та магістерських робіт з вищезазначеної проблеми.
  7. Співпраця із ЗВО України та налагодження міжнародних зв’язків з аналогічними закладами і організаціями з питань розвитку соціальної, порівняльної педагогіки, психології, розроблення та апробації новітніх педагогічних технологій з проблем адаптації студентів.
  8. Сприяння обміну спеціалістами, студентською молоддю для навчання і підвищення професійної кваліфікації, проведення спільних науково-практичних заходів з навчальними установами зарубіжних країн.
  9. Ознайомлення громадськості через ЗМІ з роботою регіональної лабораторії та її науково-практичними розробками.

Основними напрямами науково-дослідницької діяльності лабораторії є: а) соціальний (вивчення проблем соціалізації молоді у студентському середовищі); б) педагогічний (пошук методів у подоланні «дидактичного бар’єру» студентів, пошуки шляхів гуманізації навчального процесу); в) психологічний (вивчення особливостей психологічної адаптації студентів на кожному освітньому рівні); г) акмеологічний (вивчення можливостей ступеневої освіти для самореалізації особистості студента, розкриття його творчого потенціалу); д) навчально-методичний (розробка наукових, навчально-методичних матеріалів щодо запровадження різноманітних методик вивчення соціально-педагогічних проблем адаптації студентів; наукове керівництво дипломними роботами студентів, магістрантів, кандидатськими і докторськими дисертаціями аспірантів, докторантів і здобувачів; проведення науково-практичних конференцій, семінарів, практикумів тощо).


Регіональна лабораторія проблем філософії освіти
Інституту вищої освіти НАПН України

Завідувач лабораторії –
Поліщук Олександр Сергійович,
доктор філософських наук, професор

Загальні відомості про лабораторію

Регіональна лабораторія проблем філософії освіти
Інституту вищої освіти НАПН України

Метою є науково-дослідницька діяльність у сфері вищої педагогічної освіти в Хмельницькому регіоні, що передбачає теоретичну рефлексію феномена ступеневості освіти, який репрезентований академією, вивчення її можливостей для забезпечення самоствердження, самореалізації та самоактуалізації особистості майбутнього вчителя, розкриття його духовних і творчих сил, здатності до інноваційної діяльності.
Завдання регіональної лабораторії:

  1. Організація та координування дослідницької діяльності науковців різних спеціальностей у ЗВО, пошукові інтереси яких орієнтовані на проблеми філософії освіти, зокрема її гуманізації.
  2. Дослідження філософсько-педагогічних засад сучасної вищої педагогічної освіти за умов її ступеневості, що передбачає створення адекватних моделей професійної підготовки майбутніх учителів та організації освітнього процесу.
  3. Розробка відповідних програм та апробація сучасних педагогічних технологій, зокрема ідей гуманної педагогіки для елімінації суб’єктоб’єктної опозиції в педагогічному процесі, для гуманізації та оптимізації освітньої діяльності у педагогічному ЗВО.
  4. Інформаційне та науково-теоретичне забезпечення управлінської діяльності державних структур (обласна державна адміністрація, органи виконавчої влади на місцях) щодо аналізу тенденцій демократизації та гуманізації вищої освіти, прийняття рішень, які стосуються функціонування та подальшого розвитку вищої школи регіону.
  5. Залучення до науково-дослідницької діяльності талановитої молоді з числа студентів, магістрів, аспірантів, докторантів, молодих вчених, які працюють в різних наукових напрямах, що стосуються проблем розвитку вищої педагогічної школи.
  6. Виконання спільних науково-дослідницьких проєктів, програм, окремих психолого-педагогічних, соціологічних, соціально-педагогічних досліджень науковцями та співробітниками науково-дослідницького відділу Інституту вищої освіти НАПН України та співробітниками Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії із залученням (в разі необхідності) широкого кола науковців та освітян регіону.
  7. Організація інформаційно-видавничої діяльності, яка б забезпечила публікацію та широке розповсюдження отриманих наукових результатів, їх авторський захист та пріоритет, тиражування та впровадження у практику ЗВО нових теоретичних ідей та педагогічних технологій.

Основними напрямами науково-дослідницької діяльності лабораторії є: а) соціально-філософський (філософська рефлексія ступеневості освіти в педагогічному закладі; вивчення методологічних засад сучасної вищої освіти у світлі нової парадигми світобачення; використання евристичних можливостей постнеокласичної філософії, зокрема синергетичного та гендерного підходів; пошуки шляхів гуманізації освітнього процесу в ЗВО тощо); б) соціально-педагогічний (пошук методів вирішення проблеми «відчуженого знання» в освітньому процесі; вивчення можливостей ступеневої освіти для самореалізації особистості, розкриття її творчих потенцій тощо); в) навчально-методичний (розробка навчально-методичних матеріалів щодо впровадження різноманітних освітніх технологій; проведення науково-практичних конференцій, семінарів для педагогічних закладів Західного регіону України на базі академії як базового освітнього закладу тощо).


Подільське відділення Інституту мистецтвознавства, фольклористики
та етнології ім. М.Т.Рильського НАН України

Завідувач відділення –
Маховська Світлана Вікторівна,
кандидат філологічних наук, доцент

Загальні відомості про відділення

Подільське відділення Інституту мистецтвознавства,
фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України

Відділення створене 1996 р. з метою етнокультурного вивчення подільського регіону, збереження, відтворення та примноження надбань духовної та матеріальної культури українського народу (розпорядження Хмельницької облдержадміністрації від 18.07.1996 р.; постанова Бюро відділення мови, літератури і мистецтвознавства НАН України від 01.07.1996 р. і Вченої ради Подільське відділення Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського від 04.07.1996 р.). З квітня 2001 р. (рішення 16-ї сесії Хмельницької обласної ради від 4 квітня 2001 р. № 21) Подільське відділення діє як структурний підрозділ Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії.
Метою діяльності Подільського відділення є здійснення фундаментальних і прикладних досліджень для отримання нових знань, сприяння духовному розвитку суспільства і подільського краю.
Завдання Подільського відділення :

  1. Вивчення, аналіз досягнень світової культурологічної науки і визначення можливостей їх використання в духовній сфері подільського регіону; встановлення міжнародних наукових зв’язків у вивченні культури Поділля з метою інтеграції подільської культурології в українську та світову науку.
  2. Забезпечення координації регіональних та міжрегіональних наукових культурологічних досліджень, цілеспрямоване і планомірне вивчення національних етнокультурних та іноетнічних особливостей краю.
  3. Забезпечення високої якості досліджень, систематичне нагромадження й узагальнення наукових результатів, створення умов для реалізації творчих можливостей наукового колективу.
  4. Здійснення інформаційної та видавничої діяльності, публікація результатів наукових досліджень.
  5. Виконання спільних науково-дослідницьких проектів, програм, фольклорно-етнографічних досліджень та експедицій науковцями, співробітниками Подільського відділення Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України та Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії.
  6. Залучення до науково-дослідницької діяльності талановитих студентів, магістрів, аспірантів, докторантів, молодих етнографів, фольклористів, мистецтвознавців, поділлєзнавців.

Основними напрямами дослідження з вивчення національної самобутності та етнічної культури подолян є:

а) фольклорно-етнологічний (національно-уверджувальна роль української етнокультури в умовах сьогодення; народна нематеріальна та матеріальна культура; етнічний склад населення Поділля, духовно-релігійне життя, національні меншини; народне декоративно-вжиткове мистецтво, ремесла та промисли подолян; функціонування й локальна специфіка пісенного і музичного фольклору краю; календарна й родинна обрядовість, світоглядні знання та уявлення подолян тощо; б) мистецтвознавчий (вивчення особливостей народного й професійного мистецтва Поділля; дослідження творчої спадщини діячів мистецтва, культури, освіти краю, її специфіка, використання; духовно-інтелектуальна еліта минулого і сьогодення; мовно-літературні проблеми в культурологічній практиці виховання молоді); в) науково-методичний, просвітницький (розробка навчально-методичних матеріалів, зокрема народознавчого спрямування; проведення науково-практичних конференцій, нарад, виставок, організація культурно-масових заходів, зокрема міжнародних).

Вивчаючи питання з історії мистецтва, фольклору та етнології минулого і сьогодення науковці формують профільний архів, картотеку наукових розробок, методичних матеріалів, діячів мистецтва, народних майстрів, виконавців; фото-, фоно-, відеотеки тощо.