Гостьова лекція Світлани Коржик про дослідження родинної історії

02 жовтня 2026 р. студенти Гуманітарного факультету Спеціальності А4/014.03 Середня освіта (Історія та громадянська освіта) першого (бакалаврського) рівня вищої освіти в контексті вивчення освітнього компоненту «Генеалогія: родинна історія» слухали гостьову лекцію з якою виступила магістр державного управління, голова Летичівської територіальної організації Національної спілки краєзнавців України, науковий співробітник Центру дослідження історії Поділля Інституту історії України НАН України при Кам’янець-Подільському національному університеті імені Івана Огієнка, науковий співробітник Державного історико-краєзнавчого заповідника «Межибіж», Почесний краєзнавець Хмельниччини, лауреат Громадської Премії «Скарби землі Болохівської» (2026 р.), генеалог-дослідник.

Світлана КОРЖИК.

Тема лекції: «Генеалогія як спосіб увічнення родинної історії. Пошук, збереження та передача сімейних історій»

Лекторка розповіла, як розпочати дослідження власного роду, де шукати генеалогічні документи (виписки з ДРАЦСу, метричні книги, ревізькі казки, сповідні розписи). Окрему увагу приділили роботі з архівними джерелами: лекторка продемонструвала приклади записів і розповіла, як із ними працювати, щоб «прочитати» родинну історію. Від зібраних відомостей перейшли до створення родового дерева – цей блок присвячено візуалізації результатів, видам дерев у генеалогічних програмах та послідовності кроків, яку має пройти дослідник від першого опитування родичів до впорядкованого родоводу.

По завершенні лекції доповідачу було поставлено низку запитань студентським загалом на які надано вичерпні відповіді. До прикладу, здобувач Максим БОЧУЛЯ задав запитання:

• Чи зустрічалася у Вашому роді редукція предків?
• Як паспортизація на прикордонні позначилася на пошуку відомостей про предків?
• На скільки поколінь углиб століть Вам вдалося простежити свій родовід?
• Яку максимальну давність і покоління охоплює ваше генеалогічне дослідження?
• Як, на Вашу думку, вчитель може використовувати генеалогічні матеріали в практичній діяльності в школі?

Лекторка дала на всі запитання вичерпні відповіді.

По завершенні Світлана Коржик презентувала власні напрацювання – книгу «Родовід у твоїх руках».

В цілому захід пройшов у взаємоповажній доброзичливій атмосфері. Майбутні вчителі історії та громадянської освіти поглибили знання щодо методики пошуку, збереження та опрацювання генеалогічних джерел і можливостей використання родинної історії в освітньому процесі. Досить пізнавальним став і краєзнавчий вимір: родинні історії розглядалися на тлі історії Поділля та Південно-Східної Волині, а лекторка поділилася власним дослідницьким досвідом.

Дякуємо Світлані Анатоліївні за цікаву лекцію та сподіваємося на подальшу плідну співпрацю.

Студенти ХГПА відвідали Державний архів Хмельницької області

30 вересня 2026 р. студенти Гуманітарного факультету ІІ-IV курсу спеціальності А4/014.03 Середня освіта (Історія та громадянська освіта) першого бакалаврського рівня вищої освіти в контексті вивчення освітнього компоненту «Генеалогія: родинна історія» відвідали Державний архів Хмельницької області, де їм прочитала гостьову лекцію Головний спеціаліст відділу використання інформації документів Лариса ЛАТЕР на тему:

«Корпус документів генеалогічного характеру на прикладі Державного архіву Хмельницької області (ДАХмО)».

У межах візиту до архіву слухачі пройшли ознайомлення з фондами генеалогічного характеру. Присутні вивчили специфіку роботи з першоджерелами, зокрема метричними книгами, сповідними розписами та ревізькими казками. Отримані знання дозволять учасникам ефективно здійснювати самостійний пошук біографічних даних та досліджувати родовід. Наслідки подібних занять сприятимуть здійсненню перших практичних кроків на шляху вивчення власного родоводу, а відтак формуванню національної ідентичності.

Начальник відділу використання інформації документів Наталія КУЗЬМІНА ознайомила присутніх з основними напрямками діяльності Державного архіву, його структурою та роботою відділів, а також зі складом архівних фондів та змістом документів НАФ.

Сподіваємося й надалі продовжувати співпрацю з Державним архівом Хмельницької області на основі вже діючої угоди впродовж тривалого часу.

Студенти ХГПА долучилися до історичного вебінару «Археологія. Києворуська спадщина»

18 вересня 2026 р. здобувачі Гуманітарного факультету Спеціальності 014.03 Середня освіта (Історія та громадянська освіта) першого бакалаврського рівня вищої освіти: Артем ІЛЬЧУК та Максим БОЧУЛЯ в контексті вивчення освітніх компонентів «Археологія України», «Історія середніх віків України» взяли участь в (онлайн-засіданні на платформі Zoom) в роботі «Історичного вебінару / Historical webinar», рубрика «Мілітарна історія. Ad fontes» на тему: «Книжковий огляд. Археологія. Києворуська спадщина».

Доповідачем виступив старший науковий співробітник відділу археології в Національному історико-культурному заповіднику «Гетьманська столиця» (Батурин), знаний дослідник Чернігова, Батурина та археологічних пам’яток Чернігівщини, Юрій СИТИЙ.

Тема лекції: «Планування стольного граду Чернігова (наприкінці ІХ – першій половині ХІІІ ст.)»

У лекції було розглянуто принципи планування давньоруських міст виділені архітекторами на матеріалах досліджень планів міст. На археологічному матеріалі підтверджені принципи розвитку планування міста на різних етапах його існування в часи Русі. Здійснена спроба зрозуміти витоки швидкого старту на етапі перетворення поселення у справжнє місто. Зображені події в історії Чернігова і проаналізовано їх відображення у змінах планування різних ділянок міста в певний час після цих подій. Висловлюється думка про керівну роль князівської адміністрації у плануванні і розбудові столиці Чернігово-Сіверської землі.

По завершенню лекції вчений відповів на низку запитань присутніх, зокрема здобувач Артем ІЛЬЧУК мав можливість особисто поставити запитання «Яким був тодішній стан оборонних ліній, валів та укріплень Чернігова і його форпостів (монастирів-комплексів) на момент навали 1239 р., і чи збереглися в археологічному матеріалі сліди термінового посилення обороноздатності міста?» та отримати безпосередньо відповідь від фахівця в галузі.

Висловлюємо щиру вдячність пану доповідачу Юрію СИТОМУ, а також організатору зустрічі, семінару та модератору заходу, к.і.н. Владиславу ЯЦЕНКО, «Kharkiv Historico-Philological Society».

Просимо підтримати донатом 81-шу окремої аеромобільної Слобожанської бригади (81 ОАеМБр, в/ч А2120), ДШВ ЗСУ. Її воїни, в складі 7 корпусу ДШВ, завзято боронять Україну і її громадян від московських окупантів. Задонатити просимо через платформу «Друзі ДШВ»: https://druzi.mil.gov.ua

Пересувна виставка «Біблія. Крізь століття 1581 р.» у ХГПА

18 вересня 2026 р. Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія урочисто прийняла в своїх стінах унікальну пересувну виставку «Біблія. Крізь століття 1581 р.», присвячену загальнодержавному Року Острозької Біблії. Подія відбувається в межах загальнодержавного Року Острозької Біблії згідно з Постановою Верховної Ради України «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2026-2027 роках» та присвячена 450-річчю від часу заснування Острозької слов’яно-греко-латинської академії (1576 р.) – першого закладу вищої освіти України та Східної Європи (нині – Національний університет «Острозька академія»).

Викладачі кафедри суспільних дисциплін активно долучилися до організації роботи цієї масштабної експозиції. Для студентів та викладачів ХГПА уже стартували перші інтерактивні екскурсії, які проводить к.і.н., доцент, доцент кафедри суспільних дисциплін Людмила ЛЕВАНДОВСЬКА. Гості виставки знайомляться з величними сторінками українського книгодрукування та духовної спадщини Острозького осередку.

Студенти груп І-21 та І-41 отримали ексклюзивну можливість попрацювати на діючій реконструкції друкарського верстата Йоґанна Ґутенберґа (Івана Федоровича). Майбутні фахівці власноруч опановують старовинну технологію друку тексту, буквально доторкаючись до живої історії та відтворюючи процес створення першодруків. Виставка продовжить свою роботу до кінця поточного місяця. Запрошуємо всіх бажаючих учнів, учителів, гостей та студентів міста відвідати унікальну експозицію.

Пізнавальна мандрівка до витоків історії: студенти ХГПА відвідали унікальні пам’ятки Тернопільщини!

17 вересня 2026 року студенти 3 курсу гуманітарного факультету спеціальності 014.03 «Середня освіта (Історія та громадянська освіта)» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти ХГПА в межах вивчення освітнього компонента «Етнографічне музейництво» (кандидат історичних наук, доцент кафедри Сергій Семенчук) здійснили пізнавальну екскурсійну поїздку Тернопільщиною.

Першою локацією стала печера «Вертеба» — унікальний музей трипільської культури під землею, який є одним із музейних об’єктів Борщівського обласного краєзнавчого музею. Студенти мали можливість не лише побувати в унікальному природному та археологічному об’єкті, а й почути змістовну екскурсійну розповідь директора Борщівського музею — відомого археолога, спелеолога та керівника археологічної експедиції, яка тривалий час досліджує печеру Михайла Сохацького.

Наступною зупинкою стало село Монастирок Чортківського району, де здобувачі освіти ознайомилися з унікальним язичницьким скельним храмом просто неба та жертовною плитою яку в ХХ ст. досліджував відомий археолог Іон ВИНОКУР. Ця пам’ятка дала змогу студентам безпосередньо доторкнутися до давніх пластів історії та краще зрозуміти особливості духовної культури наших предків.

На завершення юних дослідників гостинно зустріли ошатні зали Борщівського обласного краєзнавчого музею. Його експозиції містять унікальну колекцію археологічних та історичних артефактів. Особливе враження на студентів справила виставка борщівської вишивки — унікальної культурної спадщини, яка представлена для широкого загалу лише один раз на рік.

Завершальним акордом стала захоплива та змістовна екскурсія, яку провів молодий дослідник Назарій Данильчук. Його розповідь допомогла студентам по-новому поглянути на представлені музейні предмети та відчути живий зв’язок між минулим і сучасністю.

Мету поїздки було досягнуто: здобувачі освіти не лише поглибили теоретичні знання, отримані під час вивчення освітнього компонента «Етнографічне музейництво», а й здобули цінний практичний досвід роботи з музейними та археологічними об’єктами.

Такі навчальні мандрівки формують професійний світогляд майбутніх учителів історії та громадянської освіти, розширюють їхній культурний кругозір і допомагають усвідомити важливість збереження національної історико-культурної спадщини.

Історію варто не лише вивчати — до неї варто доторкнутися!

Вітаємо з початком нового історичного шляху!

Цьогоріч гуманітарний факультет Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії поповнився юними першокурсниками — тими, хто обрав історію не просто як професію, а як шлях до розуміння минулого і осмислення сьогодення.

Щиро вітаємо вас із влиттям в історичну родину ХГПА!

Від сьогодні ви частина нашої кафедри, нашої студентської спільноти та великої історичної родини.

Попереду на вас чекають лекції й дискусії, археологічна, архівна, музейна та педагогічна практики, захопливі екскурсії, відкриття маловідомих сторінок минулого, нові друзі, виклики й, без сумніву, незабутні студентські роки.

Попереду — ваш власний історичний шлях. Нехай він буде змістовним, яскравим і гідним професії вчителя історії та громадянської освіти!