Студенти філ – 41 а в рамках проекту «Англійська для кожного» з ініціативи координатора проекту Федорової Олесі

відвідали квест «Дитина. Родина. Школа»  для освітян Хмельницького

присвячений Міжнародному дню людей з особливими потребами

  в ліцеї 15 ім. О.Співачука.

Захід проводився з метою обміну педагогічним досвідом між фахівцями ліцею та асистентами вчителів міста Хмельницького. Ніна Василівна Кривошей познайомила колег з історією становлення інклюзивної освіти в ліцеї зокрема та на Хмельниччині загалом, розповіла про принципи командної співпраці між батьками та педагогами з метою забезпечення максимальних успіхів учнів з особливими потребами.

Студенти-учасники заходу мали нагоду ознайомитись з практичним досвідом викладання різноманітних шкільних предметів для учнів з різними видами труднощів у навчанні. Досвід представили вчителі початкових класів Семчук Валентина Петрівна та Трач Любов Петрівна. В інтерактивній формі педагоги продемонстрували присутнім колегам особливості сприйняття інформації учнями з освітніми труднощами та ефективні форми реалізації універсального дизайну в освітньому процесі відповідно до їх потреб.

В другій частині заходу присутні могли долучитись до квесту в ресурсних кімнатах ліцею щоб наочно познайомитись з різноманітними освітніми матеріалами для інклюзивного навчання.

ВІДГУКИ СТУДЕНТІВ:

Семенчук Дарина:

Ми відвідали захід у ліцеї 15 імені О. Співачука, присвячений Дню людей з інвалідністю. Його організували вчителі для педагогів із різних шкіл Хмельницького, щоб поділитися досвідом і привернути увагу до важливості інклюзивної освіти.

Під час заходу нам показали, як почуваються діти з різними порушеннями. Учителі запропонували учасникам спробувати виконати завдання так, ніби вони мають певні труднощі. Це допомогло краще зрозуміти, з якими складнощами стикаються такі учні щодня, і чому для них важливо створювати підтримуюче та доступне освітнє середовище.

Метою зустрічі було підвищити обізнаність, показати практичні методи роботи та дати вчителям можливість подивитися на навчання очима дітей з особливими потребами. Перевага таких заходів у тому, що вони об’єднують педагогів, надихають на зміни та допомагають робити школу більш комфортною для всіх учнів.

Ковбасюк Ольга:

В ліцеї №15 відбувся надзвичайно важливий і змістовний захід «Дитина. Родина. Школа», присвячений Дню дітей з особливими освітніми потребами. Основна увага була зосереджена на взаємодії дитини, родини та школи, трьох ключових складових, від яких залежить успішна соціалізація та розвиток кожного учня.

Особливо запам’яталися практичні вправи та завдання, які дали можливість відчути, з якими труднощами діти з ООП стикаються щодня. Через прості, але дуже показові приклади на собі (як діти з порушеннями зору дивляться мультики, як дітям з дислексією важко читати і т.д.) ми змогли усвідомити, як важливо проявляти терпіння, підтримку й повагу до особливостей кожної дитини.

Під час заходу лектори також озвучили корисні поради для батьків і педагогів щодо створення інклюзивного середовища, де кожен учень має право на успіх. Атмосфера була теплою, доброзичливою та сповненою щирого бажання допомогти.

Такий досвід сприяє формуванню емпатії та розуміння, а також надихає на подальшу співпрацю між школою, родинами та суспільством.

Явдощук Діана:

Я відвідала захід, що відбувся в ліцеї №15 і був організований для педагогів із різних шкіл. Його головна мета полягала в тому, щоб показати практичні аспекти інклюзивної освіти та допомогти вчителям глибше зрозуміти труднощі, з якими щодня стикаються діти з особливими освітніми потребами.

Заступниця директора презентувала модель роботи закладу та докладно пояснила, як саме реалізується інклюзивне навчання. Вона наголосила, що інклюзія — це не лише про підтримку учнів з ООП, а й про формування в шкільному середовищі поваги, співчуття та взаємної підтримки.

Протягом зустрічі учасникам показали відео з думками дітей щодо інклюзії. Також педагоги виконували вправи, які давали змогу відчути ті самі труднощі, що й діти з порушеннями зору, дислексією, особливостями інтелектуального розвитку та аутизмом. Ці завдання були досить показовими: робота з зав’язаними очима, сприймання інформації через різні перешкоди, читання текстів із навмисно спотвореними літерами. Такий досвід дозволив краще збагнути, наскільки важливо робити навчання доступним для всіх.

Дуже корисною виявилася частина, де вчителі ліцею ділилися власними підходами та методами.Вони продемонстрували адаптовані матеріали, пояснили, як облаштований навчальний простір і як працює команда супроводу, до якої входять учитель, асистент, дефектолог і батьки.

Крім того, учасники мали можливість ставити запитання щодо дітей з ООП, з якими працюють у своїх школах. Було очевидно, що запитання ґрунтуються на реальних викликах та щирому прагненні краще допомогти учням. Педагоги ліцею охоче ділилися порадами та конкретними прикладами зі своєї практики.

У результаті стало зрозуміло, що інклюзивна освіта — це спільний процес, який неможливий без тісної взаємодії та взаємоповаги. Її головний сенс — не лише забезпечити навчання дитині, а й виховати в усіх учасниках освітнього середовища чутливість, терпимість та розуміння.

Уманців Рита:

Я відвідала захід, який був організований у ліцеї №15 для педагогів із різних навчальних закладів. Метою заходу було показати, як на практиці працює інклюзивна освіта, і допомогти краще зрозуміти, з якими труднощами стикаються діти з особливими освітніми потребами.

Заступник директора ознайомила присутніх із формою роботи закладу та розповіла, як саме впроваджується інклюзія. Було наголошено, що інклюзивна освіта – це не лише про підтримку дітей з ООП. Це також про виховання толерантності, емпатії та взаєморозуміння серед усіх учнів.

Під час заходу учасники переглядали відео з думками учнів про інклюзію. Також виконували різні завдання, які допомагали відчути, з якими труднощами стикаються діти з порушеннями зору, дислексією, особливостями інтелектуального розвитку та аутизмом. Завдання були дуже показовими: наприклад, працювати із закритими очима, сприймати інформацію з перешкодами, читати текст із переплутаними літерами. Це допомогло краще зрозуміти, наскільки важливо створювати доступне освітнє середовище для учнів з особливостями.

Особливо цінним було те, що педагоги ліцею ділилися практичними методиками (зокрема методикою Ортона-Гіллінгема), демонстрували приклади адаптованих матеріалів, пояснювали, як організовується простір, та як працює команда супроводу: вчитель, асистент, батьки, дефектолог. 

Також учасники заходу мали можливість поставити запитання щодо своїх учнів з ООП. Було видно, що ці питання виникають із реального досвіду та щирого бажання допомогти дітям. Учителі ліцею давали поради та ділилися прикладами з власної практики.

Завдяки заходу стало зрозуміло, що інклюзивна освіта – це командна робота педагогів, батьків та самої дитини. І вона базується на довірі, співпраці та взаємній підтримці. А її справжня мета не лише навчити дитину, а також розвивати чуйність та толерантність у всіх учасників освітнього процесу.

Буднік Марія:

I attended a seminar held at Lyceum №15. It was an exciting event for all participants, including parents, teachers from different schools, and teacher assistants. Its main goal was to raise awareness about the special educational needs of students and to develop a more sensitive and competent approach to inclusive education. There were two elementary school teachers who talked about different types of inclusion, like dyslexia, visual impairment, and autism, pointing out the typical challenges and how to adjust lessons.

An especially valuable element of the seminar was its practical component. Before each presentation on a specific type of inclusion, the teachers conducted an exercise or interactive game. In my opinion, this strategy allowed participants to experience how a child with a particular disability might feel during learning. This approach helped not only to better understand the theoretical material, but also to emotionally immerse oneself in the situations that children with SEN face every day.

As for the benefits of such events, I would say that they clearly contribute to improving communication between teachers and parents. They also help to form a common vision of inclusion and develop the empathy and practical skills necessary for effective student support. The seminar was informative, accessible, and very practical, which once again emphasized that inclusion begins with understanding and cooperation among everyone involved in the educational process.